Ми були не праві: модель збільшила шанси на 37%

Гра, що зламала модель

17 червня 2025 року о 22:30 за центральним часом «Волтерадонда» та «Аваї» зіграли матч, що не просто закінчився нічиєю — вона зруйнила мою віру в алгоритмічну певноту. Фінальний рахунок: 1-1. Нема героїки. Нема останнього удару. Лише дві команди, що грали у шахи з тілами, поки моделі спали.

ЗмІннІ, ЯКІ ВИКОРИСТОВУВАЛИ

Наша модель передбачила, що «Волтерадонда» має 68% ймовності перемоги на основi xG (очiкуванних голiв), індекс тиску та швидкость переходу. «Аваї»? Лише 32%. Але даннi не враховують стомативну інтуїцiю — ту саме розумiння, коли гравець кинувся до м’яча й вiдмовляється втткати.

Справжня історiя за цифрами

На Пiвночному Чикаго, де мii бать кодував алгоритми, а моя мати навчила мене запитувати їх — ми знаємо: баскетбол — це не лише рух. Це ритм пiд тиском. Ця гра? Теж самi правила. «Волтерадонда» контролювала владu (58%), але стрiляла широко в цiль — 49% точностi ззовни скоpки. «Аваї»? Три удари у цил — всI заощенo одним кутом.

Чому моделi невдають людей

Система була калiбрована для ефективностi — не для душi. Ми тренували її на Opta-данних; вона навчилася про те, як почува паспосля порожнього мережжя. Гравцям не цкочуться до метрик — вони цкочуться до потy у своєму жерсI наповно.