Чому Клубний Кубок світу — не найкращий

Міф глобальної переваги

Я думав, що Клубний Кубок світу коронує найкращий клуб. Але дані не цікують назв або нарративи. Подивисяться: з 2010 року лише 43% топ-25 клубів за ринковою вартістю взяли участь. ЛІверпул? Барселона? Вони його пропустили — не з неважливості, а тому що їхнє «сезон» закiнчився раніше.

Реальна сила

Найсильніші клуби народилися не в Ріо чи Токьйо. Вони були злитанi у Мiланi, Лондонi, Мадридi — заплаченi за трансфернi платежi, що перекривають бюджети інших континентiв. Грав $12M гравець із Сан-Паулуса не отримував увагу, поки не летав до Європи. Алгоритм бачить талант там, де людська інстинкт невдає: якщо ти не звертаєш увагу на xG i xA метрики — ти граєш на фольклор.

Несумирнення стимулiв

Європейськi команди сприймають цей турнири як попередню для лтньго френдлi — без ставок поза межами їхнього календаря. Тим часом CONMEBOL додає ресурси до цього заходу наче до Супер Боул: повний склад, повна стадiон, повна страсть — бо нема іншого сцени для демонстрацii. Дане не обманюють: коли оцiнка вашої команди пада нижче 80%, ти не конкуруєш — ти лише тренуєшся наступного року до Євро-ЛІги.

Отже хто справді переможе?

ВІдповидь — не в трофейях — а в регресних моделях, що важать глибинu складу над емоцйним слухом. Нам потрбно менше анекдот — нам потрбно бльше API.