Чому команда програє, коли ти вважаєш, що виграла

Тиха математика за хаосом

Я спостерігаю гри за регресивними моделями — не серцем. Палмейрас і Маямі-Інтернешнл — по 4 очки. Їх фінал — не про емоції, а про лінійну систему: результати визначаються голов-ту-голов рекордом і різницею голів.

Зв’язок, що руйне мрії

Якщо Палмейрас і Маямі зроблять нульовий результат — обидвi проходять. Але якщо одна перемагає — все руйне: Парма проти Болоньї стає ключем. Якщо Парма перемагає, а Маямі програє? Маямі все одно проходить — бо їх голов-ту-голов рекорд переважує над розницею голів. Це не випадкове — це протокол.

Коли чистий розрахунок голевого показника переважує емоції

Палмейрас продовжує лише якщо Парма перемагає й вони програють бiльше нiж на два голи. Болонья вилазить, якщо Маямі перемагає й їхня розниця голiв перевищує три. Це не драматичнi сценарii — це межовi умови, заданi даними з баз UEFA.

Привид у бокс-рахунку

Я бачив це ранiше — у Сан-Паулусi, у СІЄТЛІ, у кожному тихому кабинетi з монiторами та бортами. Фанати плачуть за драму — а я чую тишут мiж рядками на таблицях: ЙМОВІРНІСТЬ НЕ ПЛАЧЕ — ВОНА РОЗРАХУНОВУЄ.

Ти не правий — ти просто запазав

Миф не в тому, що твоя улюблена команда програла через «не спробували». Істина: їх перегнали розрахунками, написаними до свистка — метриками, яких небачив нiхто.